Вівторок, 31.03.2020, 05:34
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Мої статті

«Магічні слова» батьків для спілкування з дитиною

Дитина має вірити в те, що люблять її саму і просто так, а не «за щось». Ніколи не пов’язуйте свою любов до дитини з певними умовами або з тим, що дитина робить: «Спочатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе», «Ти мені збрехав, як тебе любити після цього?!» тощо. Дитині буде зрозуміліше, якщо ви запевните її у своїй любові, а потім вкажете на проступок: «Я дуже тебе люблю, але мене засмучує, що ти ображаєш братика».

Дитина, особливо молодшого шкільного віку, вірить, що може впливати на навколишній світ. Саме тому вона часто вважає себе відповідальною за те, що відбувається навколо, наприклад, за родинні негаразди, непорозуміння, сварки тощо. За таких умов їй потрібно більше впевненості в тому, що ви щасливі тому, що вона у вас є. У жодному разі не висловлюйтеся на кшталт: «Це все через тебе!», «Якби ж тебе не було взагалі...». Адже навіть якщо ви одразу попросите вибачення за ці слова, і дитина вам щиро пробачить, вони все одно назавжди залишать відбиток у її серці.

Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку чи посварилася з другом. У такому разі ваш син чи донька потребує співчуття і втіхи. «Підбадьорювань» типу «Це ж усього лише іграшка (дрібничка)!» або «Навіщо тобі той ображайко?!» дитина не розуміє. Адже вона ще не має вашого — дорослого — досвіду. Щойно куплена повітряна кулька, що відлетіла в небо, чи морозиво, яке дитина ненароком випустила з рук, — це дитяче горе, яке батьки мають розуміти і приймати. Відповідно й реагувати на нього слід без притаманної деяким дорослим зверхності на кшталт «Подумаєш, яка біда!»

Дітям завжди потрібні заохочення і схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений, ти впораєшся!», «Ми тобою пишаємося!» тощо надихають як дитину молодшого шкільного віку, так і підлітка. Натомість ярлики на кшталт: «плакса», «тюхтій», «невдаха» або «Не вмієш за себе постояти!» — підґрунтя для комплексів. Також поширеною помилкою надміру турботливих батьків є допомога і захист своєї дитини під час будь-яких негараздів. Навіть запевняючи дитину в тому, що вона доросла і самостійна, такі батьки замість неї «розбираються» з її кривдниками, часто не шукаючи причин конфлікту; контролюють взаємини з її друзями, а також успіхи у навчанні. Однак, щоб уміти пристосуватися до життя, дитина має вчитися самостійно розв’язувати свої проблеми. Тому завдання батьків — пояснити, направити, порадити, як знайти вихід з тієї чи тієї ситуації, але не робити це замість дитини. Ви надасте дитині моральну опору, якщо зміните фразу «Ліпше я це зроблю!» на «Спробуй іще раз, я впевнений, що у тебе все вийде».

Дитина з великим запалом прагне виправдати наданий їй кредит довіри. Не зважайте, якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть за спробу зробити щось правильно. Наступного разу ваш син чи донька уникатиме попередніх помилок. Якщо ж дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися...», «Із тобою ніколи не знаєш...», — не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або робитиме все навпаки, бо ж від неї все одно нічого іншого не очікують. Підліток, якому щиро та розумно довіряють у сім’ї, не виросте жорстоким чи грубим, а також не переступатиме визначених суспільством меж.

Упевненість дитини в тому, що батьки завжди їй допоможуть, дасть змогу багато що подолати. Дитина виростає щасливою і впевненою в собі, коли відчуває підтримку. Адже їй важливо постійно отримувати позитивні «послання» від близьких дорослих. Поєднуйте «магічні слова» з відповідними вчинками, і ваша дитина буде щасливою!



Джерело: https://ezavuch.mcfr.ua/750075
Категорія: Мої статті | Додав: Демедюк (30.08.2019)
Переглядів: 40 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar