Неділя, 29.03.2020, 12:11
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Мої статті

Шукаємо спільну мову з підлітком

Час від часу дітям подобається приходити в кабінет до практичного психолога. Часто їх підштовхує до цього звичайна цікавість. Особливо вона виражена у підлітків — вони йдуть до фахівця, щоб дізнатися що-небудь про себе, про свою особистість, знайти в ній унікальні, індивідуальні риси та якості. У такому разі практичний психолог має нагоду встановити контакт із дитиною, викликати її прихильність та налаштувати на розмову про її проблеми. Консультування підлітків — це «ювелірна» робота, під час якої практичному психологу слід обережно опрацювати всі грані діаманта дитячої душі, щоб вони засяяли яскравіше. За таких умов «сяйво», відкрите практичним психологом, може зменшити біль, тривожність чи смуток підлітка через споглядання ним лише однієї грані. Саме тому фахівець не має права на помилку.

Підлітки: коротко про головне

У підлітковому віці через гормональні процеси в організмі діти змінюються не лише фізично, а й психологічно. У цей час вони стають особливо чутливими і сприйнятливими до думок інших, тому батькам варто приділяти дітям якомога більше уваги та водночас менше критикувати. Адже в цей період важливо зберігати взаємодовіру і дружбу. Навіть якщо дорослі не згодні з думкою підлітка, вони мають спокійно обговорити це разом, проаналізувати, запропонувати йому аргументувати свої погляди.

Малюк від моменту народження наслідує батьків, однак, підростаючи, дедалі більше піддається впливу друзів. Це нормально, оскільки дитина ідентифікує себе в групі, до якої належить: вона переймає її манери поведінки, спілкування, стиль одягу, просить купити їй такий самий мобільний телефон, як у друзів, тощо. Однак якщо таке наслідування стає надто виразним, батькам слід замислитися, чи немає в підлітка проблем із самооцінкою. Аби підвищити самооцінку підлітка, батькам слід:

  • акцентувати увагу на сильних сторонах дитини (навчання, спорт, інші захоплення), організовувати активне та змістовне спільне дозвілля, про яке підліток зможе розповісти в школі, а також добирати книжки з особистісного зростання, які можуть зацікавити його;
  • обов’язково хвалити за досягнення — це зміцнює самооцінку. Однак для хлопців і дівчат схвалення є ефективним завдяки різним формам вираження. Хлопців варто хвалити за конкретні справи, вчинки, досягнення, а також доцільно продемонструвати це перед родичами, знайомими, наприклад, «Олексій посів перше місце у змаганнях із моделювання! Сам зібрав модель літака, що принесла йому перемогу». Натомість схвалення для дівчат має бути більш узагальненим («Ти розумниця!», «Найкраща моя помічниця!» тощо);
  • надавати право вибору — рішення, самостійно прийняті дитиною, сприяють зміцненню її впевненості в собі. До того ж, вона вчиться нести відповідальність за ці рішення та виправляти помилкові. Дитина, яка вміє самостійно приймати рішення, звертається до дорослого по допомогу, а не перекладає на нього відповідальність чи чекає, поки він за неї все зробить.

Особливості консультування дітей підліткового віку

Пам’ятка до теми:

Як реагувати на поведінкові прояви підлітків

Здебільшого проблеми, які підлітки прагнуть обговорити з практичним психологом, зумовлені перехідним періодом. Це перша група проблем, що переважно стосується шкільного життя і того, що з ним пов’язане, як-от:

  • напруженість у взаєминах з однокласниками;
  • неприйняття у певну шкільну групу (5-6 класи);
  • статеве дозрівання і формування ціннісної системи особистості, і, як наслідок, — труднощі у навчанні в основній і старшій (7-11 класи) школі.

Проблеми другої групи складніші, оскільки стосуються взаємин у сім’ї дитини:

  • насильство — як моральне, так і фізичне;
  • конфлікти між дитиною і батьками або між дорослими;
  • скрутне матеріальне становище родини тощо.

Зазвичай конфліктні ситуації в школі є наслідком проблем дитини вдома. У такому разі завдання практичного психолога — своєчасно виявити і послідовно з’ясувати причини такої проблеми.

Сергія не хотіли приймати однолітки в класі через низький соціальний статус його родини. Хлопчик через такий вид насильства замкнувся і вирішив нікого не підпускати до себе, вважаючи всіх ворогами, а себе — нікчемою.

До третьої групи проблем можна віднести питання вибору майбутньої професії, з якими до практичного психолога зазвичай звертаються підлітки. Якщо вони звертаються не лише до фахівця психологічної служби закладу освіти, а й обговорюють свій вибір з іншими членами педагогічного колективу, — це свідчить про те, що учням не байдуже, як реалізувати себе в професійному плані. Адже саме тому вони прагнуть отримувати інформацію з різних джерел, а не лише від відповідних фахівців.

Нині виокремлюють іще одну — різнопланову групу проблемних питань, що турбують дітей, здебільшого — підлітків. Зазвичай серед них такі:

  • стосунки з протилежною статтю;
  • пошук свого місця в позашкільних угрупованнях, цікавість до «модних» неформальних підліткових об’єднань;
  • дружба і довіра до товаришів тощо.

Батьки часто вважають, що у дитини немає серйозних підстав звертатися з питаннями до практичного психолога, адже підлітки обговорюють їх між собою, в чатах чи соціальних мережах, відповідно, — це неінтимна, «потаємна» інформація. Однак, якщо підліток із тим самим запитанням приходить ще й до фахівця — значить, йому також важлива думка неупередженого дорослого з цього приводу.

Зазвичай підлітки звертаються зі своїми проблемами до практичного психолога, вважаючи його єдиним дорослим, якому можна довіряти, і який не буде повчати чи засуджувати. У будь-якому разі фахівець, якщо йому довірилася дитина, має ставитися до неї з повагою і підтверджувати це своєю поведінкою. Навіть часткове розголошення проблеми у разі, коли це необхідно, слід погоджувати з дитиною (незалежно від її віку), інакше її довіру можна втратити. Повернути довіру дитини практично неможливо.

Консультування дітей, зокрема підлітків — це не корекційна робота, а швидше «терапевтична» бесіда. Основною метою такого консультування є зняття напруження, що утворилося через внутрішньо- або міжособистісні конфлікти. Учні 7–11-х класів часто вже самі розуміють свої проблеми, але іноді їм потрібна об’єктивна думка саме дорослого. Тому під час консультаційної бесіди з такою дитиною варто окреслити способи виходу зі складної ситуації, які вона не врахувала.

Упродовж кількох років до мене звертаються діти зі своїми проблемами. Більшість із них приходять до практичного психолога не за конкретною порадою щодо певного питання, а щоб «виговоритися», і для того, щоб їх вислухали без осуду та повчань. Окрім того, діти часто приходять до кабінету психологічної служби, щоб просто побути там під час перерви, відпочити після складного уроку, пограти в логічні ігри, поділитися якоюсь новиною чи ненав’язливо поспілкуватися про щось незначне, що їх нещодавно порадувало чи засмутило. У такому разі кабінет практичного психолога ніби трансформується в «кімнату психологічного розвантаження». Це є важливим чинником комфортного перебування дитини в закладі освіти.

Зазвичай практичний психолог закладу освіти консультує не лише дітей, а й їхніх батьків та педагогів. На таких зустрічах можна обговорювати з дорослими труднощі дитини під час навчання, її поведінку, внутрішній стан, якщо ці питання викликають занепокоєння у батьків чи педагогів. Адже іноді під час такої консультації, наприклад, із батьками, заявлена ними проблема дитини виявляється наслідком іншої, на яку в сім’ї не зважали до спілкування з фахівцем. Тобто часто батьки можуть самостійно розв’язати ситуацію, яка їх турбує, лише змінивши кут зору відносно неї.

Методи виховання, що визначають взаємини підлітка з батьками

Підліток потребує любові та піклування батьків, та водночас прагне бути самостійним, рівним у правах із дорослими. Тому те, як складуться взаємини між дитиною підліткового віку та її батьками, залежить від стилю виховання, що склався в родині, та бажання дорослих зрозуміти і прийняти дорослішання сина чи доньки.

Виокремлюють такі основні методи виховання в сім’ї, що визначають особливості взаємин підлітка із батьками та його подальший особистісний розвиток:

  • тотальний контроль;
  • виправдана довіра;
  • абсолютна довіра;
  • самовиховання.

Розглянемо кожен із них детальніше.

Це інтерактивна гармошка.

Клацайте на її клавіші, аби прочитати текст

 

 

Можливості зближення батьків із дитиною за умови нестачі часу

Чимало сучасних дорослих мало спілкуються зі своїми дітьми через те, що багато працюють, постійно зайняті на роботі. Звісно, їх турбує питання, якою виросте їхня дитина без належної батьківської уваги. Не завжди можна змінити ситуацію з роботою, однак варто розуміти, що брак часу не є перепоною для справжньої духовної близькості з дитиною. Якщо дорослий буде уважним і щирим, він зможе розуміти дитину, навіть якщо спілкуватиметься з нею лише впродовж десяти хвилин щодня. Щоб налагодити контакт із дитиною, варто дотримуватися кількох правил. Розглянемо їх детальніше.

Спілкування з дитиною

Коли батьки перебувають удома, їм варто більше розмовляти з дитиною: обговорювати з нею домашні справи, планувати покупки, ділитися своїми почуттями і ставленням до різних питань. Також слід цікавитися шкільним життям дитини, її друзями, перемогами і невдачами, робити спроби проаналізувати останні. Водночас дорослим не можна тиснути на сина чи доньку, вимагати відповідей на запитання, якщо він (вона) уникають подібних розмов. Якщо дитина, особливо в підлітковому віці, не звикла до таких запитань — це може налякати її, оскільки вона вбачає у таких розмовах з дорослим посягання на особисту свободу. Як наслідок — підліток може замкнутися в собі. Щоб уникнути цього, батькам, щойно вони відчують напруження дитини, варто змінити тему розмови на «безпечну», і пізніше повернутися до запитань, які їх цікавлять.

Дорослим у жодному разі не можна висловлювати своє невдоволення певними діями підлітка за допомогою фраз на кшталт: «Невдячний! Я весь час працюю, щоб у тебе все було!» або «Егоїстка! Я працюю з ранку до вечора, щоб забезпечити твоє майбутнє!» тощо. Дитина або звикає до подібних висловів і перестає звертати на них увагу, або навпаки, у неї може з’явитися почуття провини за те, що вона не відповідає очікуванням батьків, які постійно працюють для її блага. А це може спричинити формування у підлітка заниженої самооцінки і почуття меншовартості. Адже йому легше пережити відсутність певної модної речі, ніж постійну відсутність поруч батька чи матері. Однак подорослішавши, дитина може «обійти» батьків, «відсторонитися» від них саме через постійне переживання нею почуття провини і піти далі по життю вже без них, залишивши і батьків, і свою «провину» позаду.

Нагадування про підтримку

Попри зайнятість, батьки завжди мають бути готові вислухати дитину, допомогти їй порадою чи вчинком. Необхідно нагадувати їй про це і бути готовими виконати обіцяне незалежно від стану, самопочуття, настрою, зайнятості на роботі тощо.

Підтримання контакту

Якщо батьки йдуть на роботу вранці, коли дитина ще спить, а повертаються пізно ввечері, коли вона вже спить, варто зробити так, щоб дитина «не забувала» про їхнє існування. Наприклад, можна щодня залишати біля її ліжка невеличкий сюрприз, приємну дрібничку чи записку. Окрім того, протягом дня, перебуваючи на роботі, слід телефонувати дитині. Телефонні дзвінки мають бути регулярними, але не нав’язливими, щоб дитина не реагувала на них, як на прояв тотального контролю.

Спільне дозвілля

Батькам варто намагатися відмовлятися від робочих зустрічей у вихідні дні, не брати роботу додому. Запровадження правила «Забувати про все, пов’язане з роботою, коли я вдома» дасть змогу вберегти сім’ю від впливу робочих питань. Також слід мати окремий телефон з «робочим» номером, який можна вимикати, коли батьки присвячують час дитині.

+

Отже, на вихідних або у дні, коли батьки перебувають удома, вони мають приділяти дитині весь свій вільний час, і неважливо: разом кудись поїхати чи побути з нею вдома. Такі дії батьків є для дитини індикатором того, що її люблять і сумують за нею, коли доводиться розлучатися. Окрім того, дорослим варто говорити про свою любов до дитини, однак не чекати від неї на миттєву відповідь, особливо від підлітка. Якщо він відчуватиме батьківську любов, то сам захоче сказати про це.



Джерело: https://ezavuch.mcfr.ua/749730
Категорія: Мої статті | Додав: Демедюк (30.08.2019)
Переглядів: 50 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar